Існують дві схеми будови біноклів: класична схема Porro та більш високотехнологічна схема Roof. Перевага класики — це простота у виробництві, відповідно, більш бюджетний цінник на дані прилади. Також існує думка, що біноклі цієї схеми формують об'ємне стереозображення. Недоліком цих біноклів є їх габаритні розміри. Біноклі, побудовані за схемою Roof, при рівних характеристиках з біноклями Porro, мають відчутно компактніші розміри. Також у таких біноклях зазвичай виробники реалізують безліч технологій, спрямованих на покращення якості зображення та зручність користування. Єдиним недоліком цих біноклів є їхня вища ціна в порівнянні з класичними біноклями.

Діаметр вихідної зіниці – це відношення діаметра об'єктива до збільшення. Рекомендується вибирати бінокль з якомога більшим діаметром вихідної зіниці, щоб під час низького освітлення, коли людська зіниця максимально велика, вихідна зіниця бінокля могла максимально її покрити. Якщо ж спостереження в бінокль будуть проводитися у світлий час доби з високим рівнем освітленості, то у великому діаметрі вихідної зіниці бінокля немає сенсу, оскільки він з надлишком покриватиме зменшену людську зіницю.

Чим більший параметр світлосили, тим світлішим буде зображення сформоване біноклем. Це особливо важливо за умов недостатньої освітленості під час сутінків. На цей параметр варто звертати особливу увагу, якщо передбачаються спостереження під час недостатньої кількості світла. У світлий сонячний день біноклі з високою і низькою світлосилою практично не відрізнятимуться за яскравістю зображення.

Фактор сутінків показує рівень деталізації зображення, сформованого біноклем за умов низької освітленості. Насправді цей параметр відображає фізичну величину, але на практиці біноклі з однаковим даним параметром можуть відрізнятися за рівнем деталізації. На цей параметр можуть впливати додаткові покриття на оптичних поверхнях. Його важливість з року в рік поступово зменшується завдяки тому, що виробники впроваджують свої розробки в галузі просвітлюючих покриттів оптики.

Показник який вказує на мінімальну фокусну спроможність бінокля, що подається в основному в метрах. Цей параметр важливий зокрема для тих, хто хоче також вести спостереження біноклем на невеликих відстанях (природничі спостереження). Цей показник залежить від типу і конструкції бінокля. Переважно він менший для біноклів з меншою кратністю і навпаки.

Це параметр, що вказує, нам на якій максимальній віддалі від окуляра ми можемо тримати наші очі і при цьому не втрачати нічого в полі зору цього приладу. Біноклі не високої якості мають цей показник в межах 10мм і менше, середньої якості від 11 до 15 мм, доброї від 16 до 19 мм, а дуже доброї 20мм або більше.

Цей параметр показує ширину видимого в бінокль зображення і може відображатися в кутових (у градусах) або лінійних (в метрах на відстані 1 км) величинах. Його розмір безпосередньо залежить від збільшення бінокля і чим більше збільшення — тим меншою буде ширина видимого в бінокль простору.