Сьогодні оснащення автомобіля дитячим кріслом вважається чимось звичайним і само собою зрозумілим. Основні відмінності дитячого автокрісла різних виробників – це ціна, дизайн, форма та додаткові опції. Але призначення всіх автокрісел виключно одне – захист дитини у разі ДТП. Цікавий факт, що перше автокрісло створено було не заради безпеки, а щоб утримати дитину на місці, щоб вона не відволікала водія.
Нижче розглянемо як змінилася конструкція та задумка дитячих автокрісел з того часу.
Перша практика застосування
Нині таку модель дитячого автокрісла називають "катапультою", але в 1936 році його використовували як новітнє і комфортне пристосування. Свою назву виправдовує зовнішній вигляд: таке крісло не закріплювалося і підносило дитину майже до стелі машини. Якби трапилася аварія - дитина б вилетіла вперед, розбивши лобове скло, що призвело б до найтрагічнішого результату. Важливо зазначити, що тоді вже було винайдено ремені безпеки, проте в практиці автоіндустрії їх не використовували. Головним принципом до оцінки крісла, як і раніше, залишалися простота й універсальність застосування. Крісло можна було підвісити і ззаду за спинку сидіння і навіть на двері машини на стоянці.
У 1939 році вигляд автокрісла змінився: воно стало більше нагадувати сьогоднішні моделі. Найголовніше, що у виробу з'явився утримувальний ремінь. Творцем вважається Лестер Брессон з міста Торрінгтон, штат Коннектикут. Кріпилося це крісло на штирі, вбудованому в підлогу автомобіля між двома передніми сидіннями.
Нова "ера" дитячих автокрісел
У 1958 році з'явився перший офіційний документ, що стосується дитячої безпеки в автомобілі. 20 березня під егідою ООН було підписано "Женевську угоду". Вона містила в собі також "Угоду про забезпечення безпеки дітей в автотранспорті". Цей етап ознаменував важливу тезу - забезпечення дитячої безпеки за допомогою пристібання. Методики були різноплановими і не відповідали усім вимогам сучасних правил, проте дали тенденцію нових розробок для безпечного перевезення дитини.
1962 рік: Інженери Джин Еймс в Англії та Леонард Рівкін (Leonard Rivkin) у США - незалежно один від одного розробляють перші дитячі автокрісла та отримують патенти на винахід. Нову модель дитячого автокрісла, що стала прототипом сучасного, було сконструйовано 1963 року професором Бертілем Альдманом. Крісло встановлювали спинкою вперед на передньому сидінні (проти руху машини). А актуальна новинка галузі була представлена на міжнародній автовиставці 1967 року - автокрісло розробила і представила широкому загалу шведська компанія Volvo.
Далі в Німеччині стали виготовляти модифікації, що відповідають серйозним вимогам і необхідним на той день параметрам: наприклад, у 1971 компанія Romer Wingard Autogurte GmbH запустила своє брендове виробництво. 70-ті роки досить знакові в історії автокрісел: вони все більше стають схожими на сучасні зразки. І хоча якість матеріалів та ергономіка поки що на низькому рівні, першорядні вимоги з безпеки вже виконуються.
У 1977 історія включала так звані "краш-тести": американський "Союз споживачів" проводив випробування дитячих автокрісел. Для цього використовували манекен дитини (зростом 97 см), усередині якого знаходилися датчики - вони фіксували навантаження, яких зазнавали голова, шия та грудна клітка "випробовуваного".
17 листопада 1982 року затверджується Європейський стандарт для випробування дитячих автокрісел - ECE R 44. Згідно з ним, заборонялося перевозити дітей зростом менше ніж 150 см без спеціальних утримувальних пристроїв (діяв у більшості європейських країн).
Протягом наступних років норми дитячої безпеки під час перевезень постійно посилюються. За допомогою краш-тестів виявляють наявні слабкі місця при конструюванні та виробництві автокрісел, вносять зміни та редагують Правила - за час дії ці Правила зазнали вже чотирьох редакцій.
Інновації та сучасний підхід
У 1990-ті - новий виток розвитку всіх сфер, зокрема й галузі дитячих автокрісел та автоіндустрії загалом.
Міжнародний інститут ISO розробив стандарт Isofix, що визначає спосіб жорсткого кріплення дитячого сидіння до кузова автомобіля. Пізніше - 7 серпня 1995 року - Isofix було офіційно внесено до нової (третьої) редакції правил ECE R 44/03. Кріплення має важливі характеристики: значно спрощує встановлення автокрісла, унеможливлюючи помилки та підвищуючи стійкість. Одночасно забезпечується надійна фіксація дитини внутрішніми незалежними ременями.
З 1 січня 1993 року всі дитячі сидіння, що продаються в Європі, повинні відповідати стандарту ECE R 44/01.
З цього моменту кожен п'ятитисячний екземпляр автокрісла будь-якої марки повинен проходити краш-тести й підтверджувати свою відповідність чинним нормам безпеки.
Наприкінці 90-х - на початку 2000-х з'являються перші автокрісла, що "ростуть", поворотні автокрісла та інші технологічні новинки. Також у 2000-ні роки з'являється нововведення: у США розроблено стандарт фіксації дитячих автокрісел Latch, який став альтернативою відомому з 1990 року Isofix. Відповідаючи завданню зробити крісло для дітей не тільки більш технологічним, а й зручним - подібний новий механізм зменшив вагу автокрісла, змінилася конструкція кріплення крісел (замки з Latch стали розташовані на міцних ременях).
Важливою характеристикою стало, що завдяки еластичному кріпленню крісло переймає менші перевантаження в момент аварії. Крім того, ця перевага збільшила допустиму вагу дитини (до 29,6 кг).
З початком масового виробництва автокрісел, основна увага має приділятися ступеню захищеності дитини та рівню надійності крісел. Вимог до утримувальних пристроїв сьогодні висувається досить багато, але найголовнішою з них завжди має залишатися безпека.
Обирай безпечні та функціональні автокрісла в нас на сайті.
