Більшість із нас зараз уже й не замислюються про це. Камери скрізь: банки, вулиці, магазини і т.д. Але вони не завжди використовувалися так широко.

Трохи історичних фактів
З чого почався відлік історії, які етапи вона пройшла? Що послужило імпульсом розвитку?
Однією з перших систем відеоспостереження, під якою ми розуміємо структуру передачі та аналізу зображення з відривом, з'явилася в Німеччині в 1942 р. Призначалася вона для контролю за запуском ракети «Фау-2». Розробником став інженер Вальтер Брух. Це були примітивні пристрої, що включали камери і монітори. Їх могли використовувати тільки для моніторингу, як зараз кажуть, у реальному часі. Вони не мали компонентів, що дозволяють записувати зображення.

Практичне впровадження систем спостереження почалося в Америці в 1947 р. Першою з них, яка задіялася в комерційних цілях, стала Vericon, випущена в 1949 р. Головна її перевага - наявність дротів замість радіохвиль.

50-ті роки ознаменувалися появою кольорових відеокамер. Але вони за якістю, були набагато гіршими за монохромні. Чорно-білі відеокамери мали більш високу роздільну здатність і низьку світлочутливість.

Функціонування системи спостереження для стеження станом вуличного руху почалося 1959 року у Мюнхені та Ганновері.

У 1960 році поліція Німеччини ввела в експлуатацію першу автоматичну систему фотографування. Вона стежила за порушенням правил дорожнього руху. Також цього року поліція у столиці Великобританії та Лондоні встановлює дві тимчасові відеокамери на Трафальгарській площі для спостереження за пересуванням людей.

Вже до 1965 року камери соціального спостереження стають все більш поширеними.

Вересень 1968 року: в американському штаті Нью-Йорк встановили відеоспостереження на найбільш жвавих вулицях з метою охорони правопорядку. Камери надсилали зображення до департаменту поліції цілодобово.

Перша офіційна система
У 1969 році з'являється перша офіційна система відеоспостереження. Її винахідник - Марі Ван Бріттан Браун. І вона ж одержує на неї патент. Механізм складався з чотирьох вічок та камери, яку переміщують, щоб переглядати будь-яку з них. Камера передавала свої зображення на монітор.


Розвиток технологій
Нова епоха історії відеоспостереження (CCTV) розпочалася з винаходом на початку 70-х побутових відеомагнітофонів. Відеозапис став доступним приватним особам, а камери почали з'являтися повсюдно.

Технологія пристроїв із зарядним зв'язком (CCD) приходить у 1976 р. Це призводить до створення камер, які можуть використовуватися в умовах низького освітлення. З часом камери та пристрої запису вдосконалювалися, але радикально не змінювалися.

Значний стрибок стався у 1990-х, коли мультиплексні рішення набули визнання. Така технологія дозволила об'єднати відеосигнали з кількох камер та відображати їх на одному моніторі. Цей крок зробив CCTV більш ефективними та допоміг збільшити популярність.

Відеореєстратори оснащуються жорсткими дисками і вони починають записувати зображення по колу, коли самий «свіжий запис» затирає самий ранній. Також включають запис при виявленні руху. У камерах стали також використовуватися більш дешеві, ніж CCD, КМОП-матриці.

Перші IP-камери випускаються в 1996 році. Вони могли надсилати або отримувати інформацію через комп'ютерні мережі. Що призвело до появи пізніших веб-камер.

У 1998 році в лондонському боро Ньюем, розташованому в східній частині Великого Лондона, вперше розмістили систему розпізнавання осіб. І вже до 2000-х вони дозволяють ідентифікувати риси особи людини з точністю не гіршою за 80 %.

Від аналога до цифри
Прогрес у галузі цифрових технологій з початку тисячоліття призвів до подальших покращень. Аналогові відеомагнітофони замінювалися на цифрові (DVR). Це зробило спостереження більш простими та зручними для користувача. Мультиплексори тепер вбудовані у всі подібні пристрої, що стало простіше в установці та експлуатації.

Цифрове спостереження також позбавило необхідності відеокасет. Зображення почало передаватися за допомогою IP-камери через локальну мережу чи інтернет. Відеореєстратор міг бути розташований у будь-якій точці світу, або взагалі можна обійтись без нього, використавши для зберігання записів персональний комп'ютер.

Наш час – хмарні відеокамери
Бурхливий розвиток хмарних технологій відбувається на початку 2010-х. І це позначається на відеоспостереженні. Там, де раніше зводили велику інфраструктуру з відеореєстраторами та серверами, які використовують аналітику, тепер достатньо застосувати сучасні відеокамери з хмар і забезпечити хороший канал зв'язку.
Сьогодні за допомогою інтернету та бездротового зв'язку можна перебувати в курсі всіх подій. Слідкувати, налаштовувати та стежити за необхідною ділянкою або людьми з будь-якого куточка земної кулі. Це дуже корисно як для особистого використання, так і професійних потреб.